НАУКА І ДОСЛІДЖЕННЯ

Досліджую трансгенераційну передачу травми.
Науково редагую психоаналітичну класику українською

Клінічне стає науковим

Моя наукова діяльність виросла з практики — і повертається в неї. Я досліджую те, що щодня бачу в кабінеті: як травма передається між поколіннями, як вона впливає на психіку, стійкість і здатність до відновлення. Працюю на перетині клінічної психології, психоаналізу та дослідницької методології. Паралельно науково редагую класику психоаналізу українською, щоб вона звучала академічно точно і сучасно.

Наукове дослідження

1

Тема дисертації

Досліджую трансгенераційну травму як чинник психологічної резильєнтності цивільних і військовослужбовців. Як досвід попередніх поколінь впливає на стійкість, вразливість і здатність до відновлення українців в умовах війни.

2

Адаптація HITT-Q

Адаптувала та валідувала для України опитувальник HITT-Q — міжнародний інструмент вимірювання трансгенераційної передачі травми. Основна вибірка — 299 осіб, ретестова — 142.

4

Наукові публікації

У 2025 році опубліковано три рецензовані статті, присвячені українській адаптації HITT-Q: про адаптацію методики, її факторну структуру та крос-культурне порівняння з угорською вибіркою.

5

Модель “Ландшафт-Човен-Людина”

Розробила клінічну модель «Ландшафт–Човен–Людина» — системну рамку для інтерпретації результатів HITT-Q. Статтю про модель подано до міжнародного журналу Traumatology (АПА).

6

Міжнародна мережа

Дослідники із семи країн уже об’єдналися в професійну мережу та співпрацюють із авторами методики — Вірою Бекеш (Vera Békés) і Клер Старз (Claire Starrs).

Наукове редагування

Карен Хорні

Невроз і розвиток людини. Тернистий шлях самореалізації

Видавництво Verba, Харків, 2025-2026
у друці

Я науково редагувала один із текстів геніальної бунтарки психоаналізу. Відповідала за термінологічну точність і відповідність психоаналітичній традиції. Обсяг моїх наукових коментарів — понад 75 тис. знаків, передмови — понад 38 тис. знаків.

Натисність, щоб прочитати фрагмент передмови


Від Гамбурга до Харкова: читаючи Горнай у 2025-му

Ця книжка прийшла до мене через запрошення. Лютий 2025 року, третя річниця повномасштабного вторгнення. Харківське видавництво «Verba». Нове. Засноване під час війни. У місті, що переживає найжорстокіші обстріли, де діти навчаються в метро, де гинуть цивільні. І там видають книги. Попри все.

Мені катастрофічно бракувало часу. Наукове редагування психоаналітичного тексту – нешвидка робота. Це увага до кожного терміна, кожної концепції; відповідальність, щоб український читач отримав відточений текст, а не лише переклад.

Я відкрила книжку й перечитала вперше за багато років. Горнай писала про відчуження від справжньої самості; про систему ілюзій, яку людина вибудовує, щоб не відчувати себе беззахисною; про внутрішні «мусиш», що диктують бути сильним; про гординю, яка водночас захищає й руйнує; про самоненависть, коли не вдається відповідати цим вимогам.

Вона писала ніби про нас, українців. Про виснаження третього року війни, коли адреналін перших місяців вичерпався, а довга дистанція лишилася. Про захисні механізми, що стали в’язницею. Про відчуження від себе, ніби живеш на автопілоті.

Саме зараз ми, як нація, переживаємо колективне зіткнення з реальністю, зі справжньою самістю — індивідуальною й національною. Після 2022-го запитання «хто я після всього цього?» стає екзистенційним.

Я усвідомила, що ця книжка має бути виданою, — і погодилася.